Лицар сіроокий

Я зустріла його, там де місяць сідає,
Там де вітер співає бентежні пісні,
Там де небо на сході рожеве світає,
Де освiщюють довгу дорогу зiрки…

Я зустріла тебе, лицар мій сіроокий,
Я тебе зустрічала з дитинства у сні,
Погляд твій був до сердця глибокий.
Розум мій пiдкорив з тих часів…

Руку ти протягни, та торкнися долоні
Щоб не тільки в яскравому сні,
Ми зустрілись скоріше на волі.
Та життя пробудилось теплом у менi.

Я зустріла тебе, янгол мій сіроокий,
Я біжу навпростець крізь світи…
Щоб пізнати нарешті серця свободу
Та безмежне кохання у нашiм життi.

(с) Леля Бережанская